"УСЕ ЩО ВАРТО ЗНАТИ БАТЬКАМ ПРО "НОВУ УКРАЇНСЬКУ ШКОЛУ"

Нова українська школа — це назва реформи загальної середньої освіти, яку зараз реалізовує Міністерство освіти і науки спільно з сотнями вчителів і управлінців з освіти по всій Україні.

Головна ідея Нової української школи — компетентнісне навчання. Це означає, що учні не просто набуватимуть знань, а вчитимуться використовувати їх на практиці й опановуватимуть навички. Школа має сформувати ядро знань, на яке накладатимуться уміння, як користуватися цими знаннями, цінності та навички.

Робота в команді. Значну частину навчального часу в НУШ присвяченороботі в групі. Причому школярі не просто разом розв’язуватимуть, наприклад, математичні приклади, а робитимуть проекти і спільно шукатимуть рішення проблем.

Дослідження і вміння вчитися. Навчання в НУШ побудоване на дослідженнях: дитина самостійно шукатиме відповіді на запитання, осмислюватиме вивчене, а вчитель допомагатиме їй у цьому. Тому в НУШ діти часто навчатимуться граючись. Діти опановуватимуть той самий навчальний матеріал, але в інший спосіб. А вчителю не потрібно буде більшість часу розповідати щось класу, стоячи біля дошки. Через гру — тобто моделювання ситуацій із додаванням руху, гумору й творчих завдань — учні зможуть дізнатись набагато більше.

Емоційний інтелект і вміння спілкуватися. Людина з розвиненим емоційним інтелектом розуміє власні емоції, керує ними й дослухається до відчуттів інших. Навчання цьому — одне з важливих завдань нової школи. Дітям пропонуватимуть висловлювати свої почуття і думки, слухати один одного, не робити іншим людям того, що їм неприємно тощо. Цьому навчатимуть під час ранкового кола — щоденної зустрічі, коли діти обговорюватимуть свій емоційний стан, власні думки, актуальні питання класного і шкільного життя або ж просто спілкуватимуться на цікаві їм теми.

Оцінювання в НУШ — спонукальне, а не каральне. Тобто вчитель за допомогою оцінки: фіксує, на якому рівні перебуває дитина, і показує ціль, до якої вона має прямувати. Тому в першому і другому класах не буде балів — замість них запропоноване вербальне оцінювання. Мета — оцінити поступ кожної дитини, а не її відповідність певному еталону. Кожна дитина отримуватиме винагороду за свої старання, розуміючи, що робить успіхи, а також матиме портфоліо особистих досягнень — добірку всіх поробок і творів, які вона виконувала на уроках.

Право на помилку. Помилка — це складова пізнання й дослідження. Тому в НУШ не каратимуть за помилки, а спонукатимуть дитину самостійно їх виправити. Відсутність страху помилки — запорука того, що дитина залишатиметься вмотивованою, навіть якщо їй щось не вдаватиметься.

Нове освітнє середовище. Серед обладнання класів мають бути парти-трансформери, які можна легко пересунути для роботи в групах. Крім того, буде нова навчальна техніка та розвивальні ігри. Традиційні «класні куточки» на стінах класів мають замінити, наприклад, поробки, виконані спільно з дітьми, чи матеріали, що спонукають дитину до роздумів — цікаві запитання, головоломки тощо. Разом з паперовими підручниками учні мають отримати електронні — тож не доведеться носити важкі книжки.

 Як батькам упоратися з булінгом

Глузування та знущання над дітьми однолітків уже стали частиною шкільного життя. І з роками масштаби цього явища тільки збільшуються. На Заході його прийнято називати булінгом.

Багато батьків уважають, що булінг не така серйозна проблема, як уживання школярами заборонених речовин (тютюну, алкоголю, наркотиків), проте його наслідки можуть бути дуже важкими та тривалими. Багато дітей спеціально уникають відвідування школи, тому що бояться цькування. Булінг негативно впливає не тільки на тих, хто терпить образи та знущання, а й на тих, хто їх завдає.

Діти, яких кривдять у школі, частіше схильні:

{ck·       Погано вчитися.

{ck·       Мати занижену самооцінку.

{ck·       Переживати депресивний стан.

{ck·       Проявляти агресивність, щоб захистити себе й помститися своїм кривдникам.

Діти, які ображають інших, частіше схильні:

{ck·       Погано вчитись.

{ck·       Палити та вживати алкоголь.

{ck·       Скоювати злочини в майбутньому.

Батьки можуть зіграти важливу роль у запобіганні проявів булінгу. Ось кілька порад про це:

{ck·       Навчайте дітей вирішувати проблеми конструктивно, без агресивності, хваліть їх, коли в них це виходить.

{ck·       Хваліть їх, коли вони добре поводяться, це допоможе їм підняти самооцінку. Дітям потрібна впевненість у собі, щоб вони могли відстояти свою точку зору.

{ck·       Спитайте в дітей, як пройшов їх день у школі, уважно вислухайте, що вони розповідають про шкільне середовище, своїх однокласників і проблеми.

{ck·       Серйозно поставтеся до булінгу. Більшість дітей соромляться розповідати, що їх ображають. Можливо, у вас буде тільки один шанс на те, щоб допомогти дитині.

{ck·       Якщо ви бачите, що когось ображають, обов'язково заступіться за дитину, навіть якщо кривдником є ваш син чи донька.

{ck·       Закликайте дитину допомагати тим, хто цього потребує.

{ck·       Нікого не ображайте самі. Якщо дітей ображають удома, вони будуть зганяти злість на інших. Якщо ваша дитина бачить, що ви ображаєте когось іншого, глузуєте над ним або брешете про когось, вона буде чинити так само.

{ck·       Підтримуйте шкільні програми боротьби з булінгом. Якщо у школі такої програми немає, організуйте її самі разом з іншими батьками, учителями та волонтерами.

Якщо ваша дитина стала жертвою булінгу

Більшість дітей соромляться зізнатись у тому, що над ними знущаються. Вони можуть нікому про це не розповідати. Якщо ваша дитина все-таки прийшла до вас по допомогу, поставтесь до цього серйозно. Якщо дитина вперше попросила про допомогу, але до неї не поставилися серйозно, вдруге вона вже до вас не звернеться.

Якщо ваша дитина не звертається до вас по допомогу, зверніть увагу на такі ознаки, які свідчать про те, що вона стала жертвою булінгу:

{ck·       Дитина стає замкнутою.

{ck·       Утрачає друзів.

{ck·       Гірше вчиться.

{ck·       Утрачає інтерес до занять, які раніше любила.

{ck·       Її одяг порваний або забруднений.

{ck·       Вона приходить додому із синцями.

{ck·       Просить більше кишенькових грошей.

Якщо ви думаєте, що вашу дитину ображають або ж дитина сама вам про це сказала, ви можете їй допомогти. Батьки найкраще впливають на впевненість дитини в собі й можуть навчити її найкращих способів вирішення проблем. Ось як ви можете допомогти своїй дитині:

{ck·       Порозмовляйте з учителем дитини, не варто відразу конфліктувати з батьками кривдника. Якщо вчитель нічого не зробить, зверніться до директора.

{ck·       Навчіть дитину неагресивних способів протистояти булінгу – нехай вона уникає кривдника або ухиляється від нього, переключиться на спілкування із друзями або порозмовляє з кимось, хто міг би їй допомогти.

{ck·       Допоможіть дитині діяти впевнено. Привчіть її ходити з розправленими плечима, дивитись іншим в очі, розмовляти чітко й голосно.

{ck·       Не закликайте дітей вирішувати проблеми за допомогою кулаків. Дитина може постраждати під час бійки, потрапити в неприємності й поглибити конфлікт зі своїми кривдниками.

{ck·       Залучіть дитину до позашкільних занять. Тоді в неї буде більш широке коло спілкування й більше друзів.

Деяких дітей постійно ображають, а інших узагалі не чіпають. Чому деякі діти притягують кривдників? Діти, яких кривдять дуже часто:

{ck·       Відрізняються від інших (зростом, національністю, іншими параметрами).

{ck·       Здаються фізично або емоційно слабкими.

{ck·       Не впевнені в собі.

{ck·       Шукають схвалення.

{ck·       Не скаржаться на кривдників.

Якщо кривдником є ваша дитина

Кожному з батьків складно повірити в те, що їхня дитина ображає інших, але іноді це трапляється. Але якщо вона знущається над іншими зараз, це ще не означає, що вона буде так робити в майбутньому. Батьки можуть допомогти дитині змінитись і почати добре спілкуватися зі своїми однокласниками.

Ваша дитина може бути кривдником, якщо вона:

{ck·       Не співчуває іншим.

{ck·       Цінує агресивність.

{ck·       Любить командувати.

{ck·       Проявляє нахабство переможця, який не любить програвати.

{ck·       Часто свариться із братами й сестрами.

{ck·       Імпульсивна.

Що ви можете зробити, щоб допомогти дитині:

{ck·       Поставтеся до цього серйозно. Не сприймайте булінг як щось тимчасове.

{ck·       Якщо вас не хвилює, як це позначиться на вашій дитині, пригадайте про те, що страждає хтось інший.

{ck·       Порозмовляйте з дитиною, дізнайтеся, чому вона ображає інших. Дуже часто діти так поводяться, коли відчувають смуток, злість, самотність або невпевненість. Іноді причиною такої поведінки стають якісь зміни вдома, у сім'ї.

{ck·       Навчіть дитину співчувати іншим, поясніть їй, як почувається той, кого ображають.

{ck·       Спитайте в учителя або шкільного психолога, чи є у вашої дитини якісь проблеми у школі. Може, вона відстає з якогось предмету або їй складно завести друзів. Спитайте в них, як ви можете допомогти дитині вирішити цю проблему.

{ck·       Спитайте себе, чи не ображають вашу дитину вдома. Дуже часто діти, які знущаються над іншими, самі стали жертвою знущання батьків або членів сім'ї.

            Поради батькам щодо розвитку пізнавальної активності дитини

1.   На розумовий розвиток дитини значною мірою впливає повсякденне оточення. Те, що дитина бачить, чує навколо себе, відображається нею, стає матеріалом, над яким працює її розум.

2.   У розумовому вихованні велике значення має вико­нання посильних трудових доручень. Трудова діяльність збуджує активність та інтереси дитини, збагачує її знан­ня, чуттєві образи й враження.

3.  Щоб не гасити дитячої допитливості, потрібно в доступній формі давати відповіді на дитячі запитання, спираючись на найпростіші конкретні факти.

4.  Особливо корисно спонукати дитину самостійно знаходити відповіді на запитання.

5.   Казковість, фантастичність і, одночасно, неймовір­на реальність мислення дитини формують у неї здатність до відкриття.

6.    Не слід прагнути, щоб дитина була як усі. Помічайте успіхи дитини в розумовому зростанні.

7.    Важливим засобом формування допитливості є заняття з малювання, ліплення, аплікації та інших видів образотворчої діяльності.

8.   З дитиною потрібно якнайбільше говорити. При цьому мова батьків повинна бути максимально чіткою.

9.   Важливе місце у формуванні допитливості дітей займають конструкторські іграшки - будівельний матеріал, розрізні картинки, кольорова мозаїка.

10.   Дорослі мають не тільки розширювати, а й збага­чувати словник дитини, удосконалювати правильне вживання граматичних категорій. Говорячи з дитиною, вони повинні вживати нові, доступні для її розуміння звороти, означення, вставні слова, метафори. Поступо­во дитина навчається їх розуміти і вживати у своїй мові.

11.   Здатність дітей дивуватись є ґрунтом для вихо­вання інтересу до знань, до праці, формування мо­ральних якостей.

Це буде цікаво малюкам і Вам!

Консультації для батьків

                              Ігрова діяльність дітей

     Величезна роль розвитку й вихованні дитини належить грі - найважливіший вид діяльності. Вона є ефективним засобом формування особистості дошкільника, його морально - вольових якостей, у грі реалізуються потреба на світ. Вона викликає суттєвізміни у його психіці. Найвідоміший нашій країні педагог О.С. Макаренка так характеризував роль дитячих ігор; " Гра має важливого значення у житті дитині, теж значення, яке в дорослого має діяльність, робота, служба. Яка дитина у грі, така віна буде і вроботі. Тож виховання майбутнього діяча відбувається, передусім, у грі... "

     Виявляючи цікавість до світу дорослих, але не маючи можливості включитись до нього, дошкільник моделює цей світ у грі. Ця діяльність є соціальною за своїм походженням і змістом, вона виникає в ході ускладнення досвіду людства, його виробничих та культурних взаємин і відображає суспільні зміни. Сюжет та ролі в грі діти запозичують у суспільстві.

     Я вважаю, що важливе значення гри полягає в тому, що діти в невимушеній формі, відтворюючи світ дорослих, засвоюють моральні норми, отримують уявлення про професійні та сімейні ролі. Гра забезпечує розвиток у дошкільників рухових, розумових та мовленнєвих навичок. Діти, відображаючи в грі різні сторони життя та особливості діяльності дорослих, поповнюють і уточнюють свої знання про навколишній світ, вчаться співпереживати і відрізняти вимисел від реальності.

Для людини гра вийшла за межі безпосередньо біологічного значення, ставши не тільки і не стільки активною грою за біологічне виживання, скільки умовою відбування всіх форм її діяльності. Первісна біологічна гра поступово наповнилася істинно людським - соціальним, культурологічним і філософським змістом. Життя є грою-боротьбою за своє власне «Я».

На сьогоднішній день гра остаточно й безповоротно доводить свою значущість як такий вид діяльності, що є ціннісним для людини. Гра визнається унікальним феноменом людської культури, який супроводжує її впродовж усього життя. Гра і життя утворили своєрідний єдиний континуум (від лат. continuum - неперервне). Гра є живленням, двигуном і пульсом життя, його витоком і вершиною.

          Що таке є «гра»? Дефініцій гри існує величезна кількість. Однак, вони не є універсальними і вичерпними. Найчастіше користуються визначенням з психологічного словника, за яким “гра – форма діяльності в умовних ситуаціях, спрямованих на відтворення і засвоєння суспільного досвіду, фіксованого в соціально закріплених способах здійснення предметних дій”.

Гра є особливим квалітативним діяльнісно-емоційним полем, у якому при певній загальній регламентації (встановлення мети, введення деяких правил, алгоритм процесів) зберігається можливість моделювати індивідуальний шлях проходження до мети, систему зчленовування певних елементів досвіду, систему відносин в ігровому спілкуванні. При цьому відбувається тонізація всього спектру позитивів суб'єктів ігрового процесу, стимулювання їх творчого саморозкриття і гармонізація взаємних стосунків членів групи.

З моєї точки зору, гра виховує, навчає, розвиває, адаптує, стимулює, заохочує, мотивує.

     В своїй практиці, використовувала ігри під час фізкультурних занять, фізкультурних хвилинок, пауз та під час ігрової діяльності з дітьми.

На мою думку, широкі й різноманітні можливості гри дозволяють розглядати її як засіб успішної соціалізації дошкільників. У грі дитина навчається, виховується й розвивається як особистість, у неї формуються ті сторони психіки, від котрих буде залежати успішність її соціальної практики в подальшому житті. Основна роль гри - допомога дитині увійти в життя дорослих, зрозуміти функції й смисл людської діяльності. Гра моделює соціальні відносини за допомогою ролей, ігрових дій, ігрових предметів та заміщень.

Мовленнєва пам'ятка-порадниця

     Гарне мовлення дитини – це успішне навчання у школі, ширші можливості у подальшому виборі професії, вміння спілкуватися з дітьми.

     «Добре виховання та навчені діти – то наша старість».

     Найполегливіша робота вихователя не дасть цілковито сподіваного результату без систематичних занять батьків з дитиною удома. 

     «Без хороших батьків немає хорошого виховання попри всі школи, університети». (І. Кармазин).

     Щоб у навчанні та вихованні дитини досягти потрібних результатів, мова самих дорослих має стати прикладом для наслідування (наслідування є психологічною особливістю дітей).

     Якщо дитина повсякчас чутиме чітку ,правильну мову, то завдяки наслідуванню вона стане для неї звичкою і захистить від недоліків у мовленні.

     Ви ще самі не вмієте правильно говорити українською мовою? Вчіться разом із дитиною! Не змушуйте її повторювати ваші слабкощі та лінькуватість у самовдосконаленні й унаслідок цього – небажаних проблем у мовленні.

     У дитини, як і в дорослих, не завжди все добре виходить. Не опускайте руки! Не виказуйте негативних емоцій: роздратуванні, глузування. Та найгіршими вашими словами в цій ситуації буде: «Нічого, прийде час – сам навчиться!»

          Добре, якщо буде так:

     Нехай ваші заняття з дитиною перейдуть у мовні ігри та забави. Гра містить у собі частку емоційного піднесення ,яке зростає завдяки наявності в ній елементів несподіванки та змагань. Емоційне насичення надає іграм привабливості.

     Вибирайте час, коли дитина перебуває у доброму настрої.

     Добираючи ігри, враховуйте темперамент дитини.

     Коротенький віршик, промовлений веселим, загадковим тоном, допоможе заохотити дитину до гри – заняття.

                    Час настав, нудьга минає –

                    Нас цікава гра чекає!

     Заняття – гру можна провести в місці відпочинку, на природі, йдучи до дитячого садка тощо. 

Виховуємо самостійність

«Не потрібно робити за дитину те, що вона може зробити сама» - говорив педагог А. С. Макаренко.

     Провідні психологи вважають самостійність комплексною, інтегрованою характеристикою особистості, найважливішими складовими якої є:

     - незалежність (уміння дитини обходитися без допомоги дорослого, звертатися по неї не лише в разі об’єктивної необхідності; приймати елементарні самостійні рішення, здійснювати власний вибір);

     - ініціативність (уміння висувати нові ідеї, подавати сміливі пропозиції);

     - самооцінка (вміння висловити власне судження про свої дії, вчинки; виходячи не лише з оцінки авторитетних дорослих).

     Важливу роль у становленні самостійності відіграє відповідальність – свідоме ставлення дитини до розпочатої справи, даної обіцянки, вміння передбачати наслідки своєї активності для інших людей.

     Самостійні дії – особливий спосіб пізнання, в якому дорослий або зовсім не бере участі, або відіграє другорядну роль. Дорослий не повинен заповнювати собою весь життєвий простір дитини, важливо дати їй час і місце для власних спроб і помилок.  

     Необхідність виховувати самостійність, починаючи з раннього віку. Саме завдяки пробудженій в дитинстві активності людина зможе розвинутись у особистість, здатну знайти своє місце в житті.

     І саме від нас – педагогів та батьків залежить, чи стане наша дитина, самодостатньою, успішною людиною в дорослому житті.