Нормативні документи

Нормативні документи

 

Нормативно правові документи, які регулюють питання впровадження програми розвитку старших дошкільників «Впевнений старт»

Зміст

 

1. Закон України «Про дошкільну освіту» (Витяг). Розділ VI. Учасники освітнього процесу у сфері дошкільної освіти. 

2. Про організацію діяльності закладів освіти, що забезпечують здобуття дошкільної освіти у 2019/2020 навчальному році. Лист Міністерства освіти і науки України від 02.07.2019 р. № 1/9-419.

3. Про затвердження Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку та учнів. Постанова Кабінета Міністрів України від 13.09.17 р. №684

4. Про організацію короткотривалого перебування дітей у дошкільних навчальних закладах. Лист Міністерства освіти і науки України від 29.07.11 №1/9-577.

5. Про здійснення соціально-педагогічного патронат в умовах дошкільного навчального закладу. Лист Українського НМЦ від 12.09.2013р. № 102.

6. Про організацію роботи дошкільного навчального закладу з сезонним перебуванням дітей. Лист Міністерства освіти і науки України від 26.11.2009 року № 1/9-812. 

7. Наказ МОН від 09.04.2019 року № 1/9-227 «Про прийом дітей до 1 класу

загальноосвітніх навчальних закладів».

8. Наказ МОН від 01.08.2017 року № 1/11-7684. Про впровадження програми розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт».

9. Наказ МОН від 12.07.2019р. №1/11-6326 «Про впровадження базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі».

10. Лист МОН № 1/9-552 від 21.07.2011 р. «Про термін перебування дітей шестирічного віку в ДНЗ».

11. Санітарно-гігієнічні правила і норми організації навчання дітей шестирічного віку (витяг).

12. Лист МОН від 02.09.2016 № 1/9-456 «Щодо організації фізкультурно-оздоровчої роботи у дошкільних навчальних закладах».

                                                                            

 

 

   Порядок ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку  та учнів

Постанова Кабінета Міністрів України від 13.09.17 р. №684  

М1. Цей Порядок визначає механізм обліку дітей дошкільного, шкільного віку та учнів, що ведеться з метою забезпечення здобуття ними дошкільної та загальної середньої освіти.

{Пункт 1 в редакції Постанови КМ № 806 від 19.09.2018}

2. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:

вихованці - особи, які здобувають дошкільну освіту в закладі дошкільної освіти або структурних підрозділах інших закладів освіти;

{Пункт 2 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 806 від 19.09.2018}

діти дошкільного віку - особи віком від 3 до 6 (7) років;

{Пункт 2 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 806 від 19.09.2018}

діти шкільного віку - особи у віці 6-18 років, які повинні здобувати загальну середню освіту;

учні - особи, які здобувають загальну середню освіту у закладі освіти;

заклад освіти - заклад освіти (його структурний підрозділ), що забезпечує здобуття дошкільної та/або загальної середньої освіти.

{Абзац шостий пункту 2 в редакції Постанови КМ № 806 від 19.09.2018}

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України Про освітуПро загальну середню освіту“Про дошкільну освіту”Про захист персональних данихПро органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей.

{Абзац сьомий пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 806 від 19.09.2018}

3. Обробка та захист персональних даних дітей шкільного віку та учнів під час їх обліку здійснюються відповідно до вимог Закону України “Про захист персональних даних”.

4. Облік дітей дошкільного та шкільного віку ведеться в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці (району, міста, району у місті, селища, села).

{Абзац перший пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 806 від 19.09.2018}

Районні, районні у містах держадміністрації та міські, селищні, сільські  ради, у тому числі об’єднаних територіальних громад, їх виконавчі органи (далі - уповноважені органи) із залученням відповідних територіальних органів Національної поліції та служб у справах дітей організовують ведення обліку дітей шкільного віку.

5. Уповноважені органи:

1) організовують ведення обліку дітей шкільного віку, які проживають чи перебувають в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці, шляхом створення та постійного оновлення реєстру даних про них (на кожний рік народження окремо) (далі - реєстр);

2) визначають структурний підрозділ (посадову особу), відповідальний за створення та постійне оновлення реєстру (далі - структурний підрозділ);

3) закріплюють територію обслуговування за закладами загальної середньої освіти, що належать до сфери їх управління (крім закладів загальної середньої освіти, зарахування до яких здійснюється виключно за результатами конкурсного відбору або за направленням в установленому порядку).

{Підпункт 3 пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 806 від 19.09.2018}

6. Структурним підрозділом до реєстру вносяться такі персональні дані дитини шкільного віку: прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування, місце навчання (заклад освіти), форма навчання та належність до категорії осіб з особливими освітніми потребами (далі - дані).

Дані дитини шкільного віку видаляються з реєстру у разі:

досягнення нею повноліття;

здобуття нею повної загальної середньої освіти;

наявності письмово підтвердженої інформації про взяття її на облік (включення до реєстру) на території іншої адміністративно-територіальної одиниці;

її вибуття на постійне місце проживання за межі України (з припиненням здобуття загальної середньої освіти в Україні).

7. Структурні підрозділи з дотриманням вимог Законів України “Про інформацію” і “Про захист персональних даних” мають право:

для забезпечення реалізації прав дітей дошкільного віку на здобуття дошкільної освіти отримувати від місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування інформацію про кількість дітей дошкільного віку, а також від закладів освіти - інформацію про кількість їх вихованців;

для забезпечення реалізації прав дітей шкільного віку на здобуття загальної середньої освіти отримувати від служб у справах дітей, спеціальних установ та закладів, які здійснюють їх соціальний захист і профілактику правопорушень, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та закладів освіти дані про дітей шкільного віку;

використовувати для створення та оновлення реєстру отримані дані про дітей шкільного віку, в тому числі дані, отримані з інших реєстрів або баз даних.

Залучення працівників закладів освіти до організації та ведення обліку дітей дошкільного та шкільного віку забороняється.

{Пункт 7 в редакції Постанови КМ № 806 від 19.09.2018}

8. Структурний підрозділ протягом 10 робочих днів з дня отримання даних здійснює їх обробку з дотриманням вимог Законів України “Про інформацію” і “Про захист персональних даних”, у тому числі звіряє дані про дітей шкільного віку з даними реєстру та у разі потреби вносить до нього відповідні зміни і доповнення.

{Абзац перший пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 806 від 19.09.2018}

Дані можуть бути внесені до реєстру шляхом подання відповідному структурному підрозділу батьками (одним з батьків) дитини чи її законними представниками письмової заяви, в якій повинна міститися інформація про дитину, а також згода батьків (одного з батьків) дитини чи її законних представників на обробку персональних даних. Для підтвердження інформації про дитину надаються відповідні документи. У разі зміни інформації про дитину батьки (один з батьків) дитини чи її законні представники зобов’язані надати необхідні документи відповідному структурному підрозділу. Батьки дитини чи її законні представники несуть відповідальність за достовірність зазначеної інформації.

{Абзац другий пункту 8 в редакції Постанови КМ № 806 від 19.09.2018}

Інформація про прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) дитини, дату її народження підтверджується свідоцтвом про народження дитини або паспортом громадянина України (для осіб, які досягли 14-річного віку).

{Абзац пункту 8 в редакції Постанови КМ № 806 від 19.09.2018}

Для підтвердження інформації про місце проживання дитини надається один з таких документів (за вибором особи, яка подає заяву):

{Абзац пункту 8 в редакції Постанови КМ № 806 від 19.09.2018}

паспорт громадянина України (тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні) одного з батьків дитини чи законних представників;

{Абзац пункту 8 в редакції Постанови КМ № 806 від 19.09.2018}

довідка про реєстрацію місця проживання особи (дитини або одного з її батьків чи законних представників) за формою згідно з додатком 13 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 207 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 28, ст. 1108);

{Абзац пункту 8 в редакції Постанови КМ № 806 від 19.09.2018}

довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи за формою згідно з додатком до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 “Про облік внутрішньо переміщених осіб” (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312; 2016 р., № 46, ст. 1669);

{Абзац пункту 8 в редакції Постанови КМ № 806 від 19.09.2018}

документ, що засвідчує право власності на відповідне житло (свідоцтво про право власності, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, договір купівлі-продажу житла тощо);

{Абзац пункту 8 в редакції Постанови КМ № 806 від 19.09.2018}

рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання;

{Абзац пункту 8 в редакції Постанови КМ № 806 від 19.09.2018}

документ, що засвідчує право користування житлом (договір найму/піднайму/оренди тощо), укладений між фізичними особами (що для цілей цього Порядку підтверджує місце проживання за умови його реєстрації відповідно до статті 158 Житлового кодексу Української РСР або нотаріального посвідчення відповідно до законодавства) чи між юридичною і фізичною особами, зокрема щодо користування кімнатою в гуртожитку;

{Абзац пункту 8 в редакції Постанови КМ № 806 від 19.09.2018}

довідка про проходження служби у військовій частині (за формою згідно з додатком 10 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 207);

{Абзац пункту 8 в редакції Постанови КМ № 806 від 19.09.2018}

акт обстеження умов проживання (за формою згідно з додатком 9 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 “Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини” (Офіційний вісник України, 2008 р., № 76, ст. 2561);

{Абзац пункту 8 в редакції Постанови КМ № 806 від 19.09.2018}

інший офіційний документ, що містить інформацію про місце проживання дитини та/або одного з її батьків чи законних представників.

{Абзац пункту 8 в редакції Постанови КМ № 806 від 19.09.2018}

Підтвердженням інформації про місце здобуття освіти (заклад освіти) та форму здобуття освіти є інформація, надана закладами освіти до структурного підрозділу відповідно до цього Порядку.

{Абзац пункту 8 в редакції Постанови КМ № 806 від 19.09.2018}

Підтвердженням інформації про належність дитини до категорії осіб з особливими освітніми потребами є висновок інклюзивно-ресурсного центру про комплексну оцінку дитини з особливими освітніми потребами чи висновок психолого-медико-педагогічної консультації (за наявності).

{Абзац пункту 8 в редакції Постанови КМ № 806 від 19.09.2018}

Під час подання заяви надається оригінал відповідного документа.

{Абзац пункту 8 в редакції Постанови КМ № 806 від 19.09.2018}

У разі коли місце навчання (заклад освіти) дитини шкільного віку не встановлено, структурний підрозділ протягом п’яти робочих днів з дня встановлення відповідного факту надає наявні в реєстрі її дані відповідному територіальному органу Національної поліції та службi у справах дітей для провадження діяльності відповідно до законодавства, пов’язаної із захистом права дитини на здобуття загальної середньої освіти.

9. На підставі даних реєстру та даних щодо кількості дітей дошкільного віку структурний підрозділ складає і подає статистичний звіт про кількість дітей дошкільного та шкільного віку за формою та у порядку, що затверджені МОН.

{Абзац перший пункту 9 в редакції Постанови КМ № 806 від 19.09.2018}

На підставі статистичних звітів про кількість дітей дошкільного та шкільного віку складаються і подаються зведені статистичні звіти за формою та у порядку, затвердженому МОН.

{Абзац другий пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 806 від 19.09.2018}

9-1. На безоплатне отримання даних реєстру має право Пенсійний фонд України (посадові особи) та його органи, якщо запит зроблено у зв’язку із здійсненням ними своїх повноважень.

{Порядок доповнено пунктом 9-1 згідно з Постановою КМ № 681 від 17.07.2019}

10. Облік вихованців і учнів ведуть заклади освіти. Заклад освіти подає щороку не пізніше 15 вересня відповідному структурному підрозділу дані про всіх учнів, які до нього зараховані, та дані про кількість вихованців, які відвідують такий заклад або перебувають під його соціально-педагогічним патронатом.

{Пункт 10 в редакції Постанови КМ № 806 від 19.09.2018}

11. У разі переведення учня до іншого закладу освіти або його відрахування в установленому порядку заклад освіти, з якого переводиться або відраховується учень, подає не пізніше 15 числа наступного місяця відповідному структурному підрозділу дані такого учня, у тому числі місце продовження здобуття ним загальної середньої освіти (заклад освіти).

Під час переведення учня до іншого закладу освіти до закладу освіти, з якого він переводиться, подаються:

заява батьків (одного з батьків) учня чи інших його законних представників (для учнів, які не досягли повноліття) або заява учня (для повнолітніх учнів);

письмове підтвердження або його сканована копія з іншого закладу освіти про можливість зарахування до нього відповідного учня.

Під час вибуття учня на постійне місце проживання за межі України до закладу освіти, з якого він вибуває, подаються:

заява батьків (одного з батьків) учня чи інших його законних представників (для учнів, які не досягли повноліття) або заява учня (для повнолітніх учнів);

копія або сканована копія паспорта громадянина України для виїзду за кордон, з яким перетинає державний кордон дитина, або її проїзного документа із записом про вибуття на постійне місце проживання за межі України чи відміткою про взяття на постійний консульський облік у дипломатичному представництві або консульській установі України за кордоном (для учнів, які не досягли повноліття).

12. Заклади освіти у разі зарахування учнів, які здобували загальну середню освіту в закладах освіти інших адміністративно-територіальних одиниць, подають не пізніше 15 числа наступного місяця з дня зарахування їх дані уповноваженому органу або його структурному підрозділу адміністративно-територіальної одиниці, на території якої розташовано заклад освіти, у якому учень здобував загальну середню освіту.

13. У разі відсутності учнів, які не досягли повноліття, на навчальних заняттях протягом 10 робочих днів підряд з невідомих або без поважних причин заклад освіти невідкладно надає відповідному територіальному органу Національної поліції та службі у справах дітей дані таких учнів для провадження діяльності відповідно до законодавства, пов’язаної із захистом їх прав на здобуття загальної середньої освіти.

Причини відсутності учня на навчальних заняттях підтверджуються відповідною медичною довідкою закладу охорони здоров’я або письмовим поясненням батьків (одного з батьків) учня чи інших законних представників (для учнів, які не досягли повноліття) або учня (для повнолітніх учнів), що зберігаються в його особовій справі протягом поточного навчального року.

14. Контроль за веденням обліку дітей дошкільного та шкільного віку в частині реалізації структурними підрозділами повноважень, визначених цим Порядком, здійснюють Державна служба якості освіти, її територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації.

{Абзац перший пункту 14 в редакції Постанови КМ № 806 від 19.09.2018}

Контроль за веденням обліку вихованців та учнів закладами освіти здійснюють відповідні структурні підрозділи.

 

 

  Положення про соціально-педагогічний патронат в умовах дошкільного навчального закладу

 Лист Українського НМЦ від 12.09.2013р. № 102.

Загальні положення

1.1. Це Положення визначає основні засади здійснення соціально-педагогічного патронату у діяльності дошкільного навчального закладу

 

1.2. Соціально-педагогічний патронат - це система гуманітарних послуг і заходів, спрямованих на полегшення пристосування сім’ї та її членів до вимог суспільства, допомогу у вихованні дітей, подолання та профілактику міжособистісних конфліктів у родині, захист прав дітей.

 

1.3. Соціально-педагогічний патронат забезпечується соціальними педагогами у співпраці з іншими працівниками ДНЗ та інших органів і служб у справах дітей. Відповідно до ст.22 Закону України "Про освіту" соціальний педагог ДНЗ відноситься до працівників психологічної служби системи освіти.

 

1.4. Основна мета діяльності соціального педагога є психологічне забезпечення та підвищення ефективності педагогічного процесу, захист психічного здоров’я і соціального благополуччя усіх його учасників: вихованців, учнів, студентів, педагогічних і науково-педагогічних працівників.

Завдання і функції соціального педагога ДНЗ в контексті організації соціально-педагогічного патронату визначені у Положенні про психологічну службу системи освіти України (Наказ МОН України від 03.05.1999, №127 у редакції наказу МОН від 02.07.2009, №616, Зареєстрованого в Мінюсті України 23.07.2009, №687/16703) та листі МОН України "Про здійснення соціально-педагогічного патронату" від 17.12.08р., № 1/9-811.

 

1.5. Суб’єктами соціально-педагогічного патронату є діти з низьким рівнем сформованості соціальної компетентності або не відвідують дошкільні навчальні заклади з інших причин (відсутність чи віддаленість дошкільних закладів, фізична неспроможність батьків водити дитину до закладу тощо) та сім’ї, які перебувають у складних життєвих обставинах.

 

1.6. Робоча документація ведеться відповідно до вимог, вказаних у наказі МОН України "Про затвердження Інструкції про ділову документацію в дошкільних закладах" від 30.01.1998 р. № 32, листів МОН України: "Про планування діяльності та ведення документації соціальних педагогів, соціальних педагогів по роботі з дітьми-інвалідами системи Міністерства освіти і науки України" від 28.12.2006, №864; "На виконання наказу від 28.12.06р., №864" від 05.03.08р. №1/9-128; "Про систему роботи з дітьми, які не відвідують дошкільні навчальні заклади від 04.10.2007 р. № 1/9-583".

 

 

Іі. Мета, завдання, функції і принципи здійснення соціально-педагогічного патронату

 

2.1. Метою соціально-педагогічного патронату є:

надання методичної і консультативної допомоги сім’ї, включення батьків у процес виховання, навчання та реабілітації дитини;

забезпечення на рівні держави кожній дитині права на доступність і безоплатність дошкільної освіти, залучення до дошкільної освіти більшої кількості дітей;

надання ранньої допомоги дітям щодо формування соціальної компетентності, поступова повна або часткова інтеграція їх у суспільство.

 

2.2. Основними завданнями соціально-педагогічного патронату є:

організація цілеспрямованої фахової соціально-педагогічної допомоги сім’ї у вирішенні її педагогічних та соціальних проблем;

формування соціально-педагогічної компетенції сім’ї – набуття її членами соціально-педагогічних знань і навичок, достатніх для реалізації завдань повсякденного життя;

забезпечення соціального розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб, формування в неї моральних норм та створення умов для її успішної соціалізації;

надання комплексної психолого-педагогічної допомоги дітям дошкільного віку, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, тривалого лікування та реабілітації;

допомога батькам або особам що їх заміняють у створенні оптимальних психолого-педагогічних умов виховання дитини відповідно до її віку, індивідуальних особливостей та потреб своєчасного і всебічного розвитку тощо.

 

2.3. Основними функціями соціально-педагогічного патронату є розвивальна, організаторська, виховна, консультативна, прогностична, діагностична, запобіжно-профілактична, корекційно-реабілітаційна.

Розвивальна передбачає розвиток дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних, фізичних та вікових особливостей.

Організаторська – надання допомоги сім’ї у створенні сприятливих умов для забезпечення різнобічного розвитку дитини, змістовного дозвілля. Функція включає питання формування дитячого колективу, налагодження міжособистісних стосунків, залучення сім’ї до навчально-виховного процесу, організацію консультативних пунктів, організацію діяльності мультидисциплінарної команди у питаннях захисті прав дитини.

Виховна – включення батьків і дітей у процес соціалізації, спрямований на досягнення успіхів у конкретних життєвих ситуаціях, вміння орієнтуватися у суспільних відносинах, здатність приймати, розуміти і поважати інших; формування психолого-педагогічної компетентності сім’ї.

Консультативна – надання рекомендацій батькам, опікунам з питань виховання дітей, адаптації дитини в нових умовах, вибору стилю спілкування та взаємодії з дитиною, питань звернень та оформлення відповідних документів для подання в органи і служби у справах дітей

Профілактична – виявлення фактів порушення прав дитини, вжиття заходів щодо подоланні негативних чинників, які впливають на життєзабезпечення дитини, її моральний та соціальний розвиток, профілактика та попередження негативних впливів у соціально-правовому, юридичному та психологічному аспектах.

Прогностична – оцінка соціального оточення дитини на предмет відповідності умовам ефективного розвитку дитини.

Діагностична – вивчення та оцінювання форм і методів сімейного виховання, умов перебування дитини вдома.

Корекційна – здійснення соціально-педагогічних заходів з метою усунення відхилень у психофізичному розвитку і поведінці, схильності до залежностей і правопорушень, подолання різних форм девіантної поведінки, формування соціально корисної життєвої перспективи;

Реабілітаційна – надання соціально-педагогічної допомоги дітям та сім’ям які перебувають у складних життєвих обставинах з метою адаптації до умов навчання і життєдіяльності;

 

2.4. Соціально-педагогічний патронат базується на принципах:

гуманізму – ставлення до дитини як до цінності, визнання її права на вільний розвиток та реалізацію своїх природних здібностей;

особистісно орієнтованого підходу в роботі з дітьми та сім’ями, врахування типу сім’ї, сімейного середовища та його виховного потенціалу;

активності – розвиток у дітей самостійності, творчого ставлення до різних видів діяльності, формування у них критичності, самокритичності, здатності приймати свої рішення й відповідати за їхні наслідки;

природовідповідності – створення педагогом сприятливих умов для природного й поступового розвитку особистості дитини;

науковості – застосуванням науково обґрунтованих форм, методів, методик у роботі соціального педагога з клієнтами соціально-педагогічного супроводу.

наступності й неперервності – використання попереднього досвіду дитини на всіх етапах розвитку, його збалансованість з наступним етапом, поступове ускладнення та урізноманітнення змісту і напрямів навчально-виховного процесу;

демократизації навчально-виховного процесу – посилення уваги педагога до використання різноманітних форм співробітництва всіх учасників освітнього процесу тощо;

мультисекторального підходу – поєднання зусиль працівників органів і служб у питаннях забезпечення і захисту прав дитини.

Зміст соціально-педагогічного патронату

 

3.1. Соціально-педагогічний патронат є формою соціальної підтримки дитини та сім'ї.

 

3.2. Соціально-педагогічний патронат сімей здійснюється за місцем їхнього проживання.

 

3.3. Відвідання сім’ї відбувається за окремим планом, який затверджує керівник закладу, але не рідше ніж 1 раз на місяць.

 

3.4. З метою проведення колективних форм роботи, організації спілкування з однолітками для дітей, які потребують соціально-педагогічного патронату, можуть створюватися групи короткотривалого перебування у дошкільних навчальних чи інших закладах. Наповнюваність груп становить до 10 осіб.

 

3.5. Діти, які виховуються в домашніх умовах, зараховуються до «групи соціально-педагогічного патронату», що закріплюється за дошкільними навчальними закладами, які знаходяться територіально найближче. До складу такої групи можуть входити діти різного віку, вони можуть проживати у різних мікрорайонах міст, селищ, сіл тощо. Такі діти включаються до спискового складу вихованців закладу, за яким вони закріплені.

 

3.6. Соціально-педагогічний патронат дітей і сімей, здійснює соціальний педагог. У робочий час соціального педагога враховується час, витрачений на дорогу до місця проживання дитини, заповнення відповідних документів.

 

3.7. Інформація про дітей, які охоплені соціально-педагогічним патронатом, включаються обов’язково до статистичної звітності (форма 85-к) того закладу, до спискового складу вихованців якого вони зараховані.

 

IV. Етапи здійснення соціально-педагогічного патронату

Основними етапами діяльності в рамках організації і здійснення психолого-педагогічного супроводу є: підготовчий, практичний та узагальнюючий.

 

4.1. Підготовчий етап включає вивчення сімей мікрорайону, умов для життя, навчання і розвитку дитини, стилю виховання дитини в сім’ї.

Завдання підготовчого етапу полягає в: аналізі умов проживання дитини, визначенні потреб сім’ї, створення умов, які б сприяли ефективній комунікації батьків між собою та з дитиною, наданні батькам професійної консультації, за необхідності організації зустрічі з іншими спеціалістами.

Вивчення включає основні сфери функціонування сім'ї які спрямовані на забезпечення навчання та розвитку дитини, емоційного комфорту, задоволення потреб здоров'я, соціального та фізичного функціонування, дозвілля, спілкування, інтеграції тощо.

Підсумками підготовчого етапу є визначення кількості та складу сімей, формування соціального паспорту сімей які передбачено охопити соціально-педагогічним патронатом.

Практичний етап включає діагностику умов проживання і виховання дитини в сім’ї, рівня сформованості соціальної компетентності дітей; організації розвивальних занять з метою формування соціальної компетентності; надання консультативної допомоги батькам та (або) опікунам. На даному етапі відбувається консультування батьків, опікунів, працівників органів і служб у справах дітей, організація мультидисциплінарних заходів із захисту і забезпечення прав дитини, створення оптимальних умов для її проживання і розвитку.

Узагальнюючий етап полягає у проведенні роботи з виявлення рівня соціального розвитку, педагогічної грамотності батьків, розробки рекомендацій для батьків. Етап передбачає підготовку висновків, рекомендацій, звітів щодо організації соціально-педагогічного супроводу та оцінки його ефективності

На основних етапах діяльності передбачається робота з батьками, з дітьми, з усією сім’єю. Практичні заходи у рамках окреслених етапів взаємопов’язані і доповнюють один одного.

Соціально-педагогічний патронат здійснюється на регулярній основі протягом певного періоду. Термін здійснення соціального супроводу визначається індивідуально для кожної сім'ї або дитини.

До здійснення соціально-педагогічного патронату соціальний педагог може залучати, у разі потреби, інших фахівців та використовувати потенціал громади (за згодою).

У разі виникнення конфліктних ситуацій між соціальним педагогом і сім'єю, обставин, які призводять до неможливості здійснення соціально-педагогічного патронату, та з метою попередження професійних ризиків, визначення шляхів ефективного соціально-педагогічного патронату проводяться психолого-педагогічні консиліуми за обов’язкової участі суб'єктів соціального супроводу.

V. Порядок зберігання документів щодо організації соціально-педагогічного патронату

5.1. Дошкільний навчальний заклад в обов'язковому порядку зберігає матеріали з роботи з дітьми та сім'ями, які перебували під соціально-педагогічним патронатом.

 

5.2. Термін зберігання документів щодо організації соціально-педагогічного патронату становить п'ять років з дня його припинення.

 

5.3. Інформація про здійснення соціально-педагогічного патронату не може бути оприлюднена. Вона надається виключно за письмовим зверненням працівників відповідних служб за погодженням керівника дошкільного навчального закладу.